Індійського мультимільярдера зі статками 291 мільярдів доларів Ратана Тата в телефонному інтерв’ю радіоведучий запитав:
— Сер, коли Ви були найщасливіші у своєму житті?
— Я пройшов чотири стадії щастя у своєму житті і нарешті зрозумів значення справжнього щастя.
Першим кроком було накопичення багатства та ресурсів.
Але в цей момент я не одержав того щастя, якого хотів.
Потім настав другий етап накопичення цінностей та предметів.
Але я зрозумів, що ефект від цього теж тимчасовий і блиск коштовностей триває недовго.
Потім настав третій етап великих проектів.
У мене було 95% запасів нафти в Індії та Африці.
Я також був власником найбільшого сталеливарного заводу в Індії та Азії.
Але й тут я не досяг того щастя, яке собі уявляв.
Четвертий крок настав, коли мій друг попросив мене купити інвалідні візки для дітей-інвалідів.
Близько 200 дітей.
За рекомендацією друга одразу купив коляски.
Але друг наполяг, щоб я поїхав з ним і подарував коляски дітям.
Ми приготувалися і вирушили.
Там я своїми руками подарував цим дітям інвалідні візки.
Я бачив дивне сяйво щастя на обличчях цих дітей. Я бачив, як вони всі сиділи в своїх візках, рухалися та гралися.
Начебто вони прибули на місце для пікніка, де й розділили свій виграний приз.
Я відчував себе таким щасливим усередині!
Коли я вирішив піти, один із дітей схопив мене за ноги.
Я спробував повільно вивільнити мої ноги, але дитина подивилася мені в обличчя і ще міцніше стиснула їх. Так що я нахилився і запитав дитину, тобі потрібно щось ще?
Реакція цієї дитини не тільки вразила мене, а й повністю змінила мій погляд на життя.
Цей малюк сказав:
«Я хочу запам’ятати твоє обличчя, щоб, коли я побачу тебе на Небесах, я зміг впізнати тебе і ще раз подякувати!
Щастя вимірюється не статками, якими володієш, а тим, що дано тобою в дар нужденному.