Дія відбувається у розкішному пенсійному комплексі в пустелі Нью-Мексико. Нещодавній переселенець Сем (Альфред Моліна) відчуває: тут щось не так. Він виявляє прибульця, що живиться енергією сусідів під час сну, — і мимоволі збирає навколо себе компанію таких самих нових друзів, щоб розібратися, що відбувається насправді.
Формула впізнавана з першого кадру: таємничий прибулець, маленьке ізольоване місто, група аутсайдерів проти надприродного. Саме так виглядали класичні фільми Amblin і перші сезони «Дивних див». Але The Boroughs робить один принциповий хід: герої не підлітки, а люди за 70 — і це переформатовує всі знайомі штампи.
Таємниця розгортається упродовж восьми серій і поступово розростається до масштабів змови. Рецензенти відзначають, що фінал трохи просідає, але шлях до нього все одно дає справжнє задоволення. Є навіть момент, де ситуація стає настільки неймовірною, що герої розуміють: розповісти комусь — марно, бо всі вирішать, що у стариків деменція.
Серіал тримається на касті. Крім Моліни, тут Білл Пуллман у ролі невгамовно-доброзичливого Джека, Альфре Вудард і Кларк Пітерс у ролі подружжя — він хоче просто грати у гольф, вона колишня журналіст із гострим нюхом. Джина Девіс грає колишнього менеджера музичної індустрії, яка зізнається, що хоче «накидати трупів», — і це звучить як комплімент персонажу.
Кожен з них має окремий характер і навички, які в потрібний момент виявляються рівно тим, що потрібне для боротьби з позаземною загрозою. Огляд The Verge підсумовує точно: серіал настільки схожий на фільм 80-х, що міг би чудово вміститись у 90 хвилин — але більше часу з цими персонажами не сприймається як зайве.
The Boroughs вже доступний на Netflix.
